Українська мова

Додаток
до листа Міністерства
освіти і науки України
від 03. 07. 2018 р. № 1/9-415

Методичні рекомендації щодо викладання української мови у 2018/2019 навчальному році

У 2018/2019 навчальному році вивчення української мови здійснюватиметься за такими програмами:

у 5 - 9 класах за навчальною програмою: Українська мова. 5 - 9 класи. Програма для загальноосвітніх навчальних закладів з українською мовою навчання. − К.: Видавничий дім «Освіта», 2013 (зі змінами, затвердженими наказом МОН України від 07.06.2017 №804);

у 10 класі - за новими навчальними програмами (рівень стандарту та профільний рівень), що затверджені наказом МОН України від 23.10.2017 № 1407;

в 11 класі - за навчальними програмами, затвердженими наказом МОН України від 28.10.2010 № 1021, крім рівня стандарту; рівень стандарту - зі змінами, затвердженими наказом МОН України від 14.07.2016 № 826.

Навчальні програми розміщені на офіційному сайті МОН України за посиланням: https://mon.gov.ua/ua/osvita/zagalna-serednya-osvita/navchalni-programi.

Нові навчальні програми для 10 класу відповідають засадничим положенням Державного стандарту базової і повної загальної середньої освіти (постанова Кабінету Міністрів України від 23.11.2011 № 1392), ключовим положенням концепції «Нова українська школа».

Документ розроблено з урахуванням завдань сучасної мовної освіти, модернізаційних процесів в освітньому просторі України, особливостей шкільного предмета «Українська мова» й потреб сучасних школярів.

Змістові компоненти представлені чотирма лініями: мовною, мовленнєвою, діяльнісною й соціокультурною, що дають змогу комплексно реалізувати завдання шкільної мовної освіти. Особливістю програми є її особистісно орієнтоване й компетентнісне спрямування. Відповідно результативну частину презентовано у вигляді елементів, що формують ключові й предметні компетентності, а саме: знаннєвий, діяльнісний, ціннісний, емоційний і поведінковий компоненти.

Зміст мовної лінії, зокрема програми рівня стандарту, визначають теми, знання яких сприяє формуванню мовної культури й мовної грамотності, забезпеченню функційності знань, узагальненню вивченої теорії в 5 - 9 класах, а саме: лексична, орфоепічна, орфографічна, морфологічна, синтаксична, пунктуаційна і стилістична норми.

У мовленнєвій лінії подано перелік рекомендованих видів роботи, які дають змогу учням реалізувати здобуті знання на практиці. Ці види роботи забезпечують повноцінний мовленнєвий розвиток старшокласників, адже комплексно охоплюють формування всіх видів мовленнєвої діяльності (аудіювання, читання, говоріння і письма). Системний підхід до розвитку мовлення учнів не передбачає виділення окремих годин на традиційні для 5 - 9 класів аудіювання, читання мовчки та вголос, перекази, твори тощо, оскільки ці види роботи передбачено на кожному уроці. Учитель може на власний розсуд змінювати запропоновані теми й види роботи, але водночас прагнути протягом року рівною мірою приділяти увагу розвиткові всіх видів мовленнєвої діяльності.

Заміна розділу «Зв'язне мовлення» розділом «Практична риторика» умотивована віковими особливостями й потребами учнів виходити на вищий рівень практичного володіння мовою, що спроможна забезпечити риторика як теорія й практика ефективного мовлення.

Наскрізні змістові лінії, заявлені в програмі, є засобом інтегрування навчального змісту, корелюються з окремими ключовими компетентностями й сприяють формуванню ціннісних і світоглядних орієнтацій учня, що визначають його поведінку в життєвих ситуаціях.

Сучасні соціокультурні умови, інтеграція української освіти в європейський контекст зумовлює введення до навчальних програм такого виду письмових робіт, як есе, спрямованого на активізацію навчально-пізнавальної діяльності учнів, підвищення в них інтересу до навчання предмета, розвиток особистості, критичного мислення, лінгвокреативності.

Есе - самостійна творча письмова робота, прикметною ознакою якої є особистісний характер сприймання проблеми та її осмислення, невеликий обсяг, вільна композиція, невимушеність та емоційність викладу.

Види есе:

Вільне

Формальне

Ознаки:

- невеликий обсяг (7-10 речень);

- вільна форма і стиль викладу;

- довільна структура;

- обов'язкова вимога: наявність позиції автора.

Ознаки:

- дотримання структури тексту,

- наявність відповідних компонентів (тези, аргументи, приклади, оцінювальні судження, висновки);

- обґрунтування (аргументування) тези.

Вільне есе обмежене в часі (5 - 10 і 10 - 15 хв.). До нього доцільно вдаватися на кожному уроці й на різних етапах його: цілевизначення, закріплення, рефлексії тощо.

Для написання формального есе виділяють більше часу: від 20-ти до
45-ти хвилин.

Види формального есе:

інформаційне (есе-розповідь, есе-визначення, есе-опис);

критичне;

есе-дослідження (порівняльне есе, есе-протиставлення, есе причини-наслідку, есе-аналіз).

Вимоги до формального есе

Обсяг - 1 - 2 сторінки тексту (800 - 1000 слів).

Есе повинно сприйматися як цілісний твір, ідея якого зрозуміла й чітка.

Кожен абзац есе розкриває одну думку.

Необхідно писати стисло і ясно. Есе не повинно містити нічого зайвого, має нести лише інформацію, необхідну для розкриття ідеї есе, власної позиції автора.

Есе має відрізнятися чіткою композиційною побудовою, бути логічним за структурою. В есе, як і в будь-якому творі, повинна простежуватися внутрішня логіка, що визначається, з одного боку, авторським підходом до обговорюваного питання, а з іншого - самим питанням. Необхідно уникати різких стрибків від однієї ідеї до іншої, думка має розкриватися послідовно.

Есе повинно засвідчити, що його автор знає й осмислено застосовує теоретичні поняття, терміни, узагальнення, ідеї.

Есе повинно містити переконливе аргументування порушеної проблеми.

Структура есе

Есе складається з таких частин - вступ, основна частина, висновок.

Вступ - обґрунтування вибору теми есе.

Основна частина - теоретичні основи обраної проблеми й виклад основного питання. Ця частина припускає розвиток аргументації й аналізу, а також обґрунтування їх, виходячи з наявних даних, інших аргументів і позицій.

Висновок - узагальнення й аргументовані висновки до теми тощо. Підсумовує есе або ще раз вносить пояснення, підкріплює зміст і значення викладеного в основній частині.

Розподіл годин між розділами

Зазначаємо, шо вказаний у навчальних програмах розподіл годин між розділами вважається орієнтовним. У разі потреби вчитель має право самостійно змінювати обсяг годин у межах розділу, а також послідовність вивчення розділів.

Кількість фронтальних та індивідуальних видів контрольних робіт з української мови

Звертаємо увагу на кількість фронтальних та індивідуальних видівконтрольних робіт з української мови в закладах загальної середньої освіти з українською мовою навчання.

Фронтально оцінюються диктант, письмовий переказ і письмовий твір (навчальні чи контрольні види робіт), мовні знання й уміння, запис яких здійснюється на сторінці класного журналу «Зміст уроку».

Індивідуально оцінюються говоріння (діалог, усний переказ, усний твір) і читання вголос. Для цих видів діяльності не відводять окремого уроку, проте визначають окрему колонку без дати на сторінці класного журналу «Облік навчальних досягнень».

У І семестрі проводять оцінювання двох видів мовленнєвої діяльності (усний переказ, діалог). У ІІ семестрі - оцінювання таких видів мовленнєвої діяльності, як усний твір і читання вголос, що здійснюється в 5 - 9 класах.

Результати оцінювання говоріння (діалог, усний переказ, усний твір) і читання вголос протягом семестру виставляють у колонку без дати й ураховують у семестрову оцінку.

Повторне оцінювання із зазначених видів мовленнєвої діяльності не проводять.

Перевірка мовних знань і вмінь здійснюється за допомогою завдань, визначених учителем (тести, диктант тощо) залежно від змісту матеріалу, що вивчається.

Тематичні і семестрові оцінки

Тематичну оцінку виставляють на підставі поточних оцінок з урахуванням контрольних робіт. До прикладу, під час вивчення теми «Вступ. Повторення та узагальнення вивченого», яка охоплює 10 уроків, учень 7 класу отримав 5 оцінок: 3 поточні (6,7,6), а також оцінки за зошит (8) і контрольну роботу(7). Бали додають і ділять на кількість: (6+7+6+8+7):5=7 б.

Семестрову - на основі тематичного оцінювання та результатів оцінювання певного виду діяльності: говоріння (діалог, усний переказ, усний твір) або читання вголос. Наприклад, учень отримав бали 6, 7, 7 за три тематичні, а також 7 б. за діалог і 6 б. за усний переказ. Виводячи семестровий бал, їх додають і ділять на 5: (6+7+7+7+6):5=7б.

Якщо дитина прохворіла частину семестру, пропустила, наприклад, одну тематичну, не має оцінки за якийсь вид мовленнєвої діяльності, то оцінка за семестр виводиться на розсуд учителя в залежності від динаміки особистих навчальних досягнень учня (учениці), важливості пропущеної теми чи теми, за яку учня (ученицю) атестовано, - (тривалість вивчення, складність змісту, ступінь узагальнення матеріалу). За таких умов оцінка за семестр може бути такою, як тематична (якщо вона одна), або знижена на кілька балів (на розсуд учителя) .

Оцінка за контрольний твір з української мови та переказ є середнім арифметичним за зміст і грамотність, яку виставляють у колонці з датою написання роботи (надпис у колонці «Твір», «Переказ» не робиться).

Акцентуємо увагу, що в разі відсутності учня на одному зі спарених уроків під час написання контрольного твору, переказу рекомендуємо давати йому індивідуальне завдання, визначене вчителем. Зазначене завдання виконується учнем під час уроку.

Кількість робочих зошитів з української мови за класами:

5 - 9 класи - по два зошити;

10 - 11 класи - по одному зошиту.

Для контрольних робіт з української мови в усіх класах використовують по одному зошиту.

Ведення зошитів оцінюється від 1 до 12 балів щомісяця протягом семестру і вважається поточною оцінкою, що зараховується до найближчої тематичної. Під час перевірки зошитів ураховується наявність різних видів робіт, грамотність, охайність, уміння правильно оформити роботи.

У разі відсутності учня на уроці протягом місяця рекомендуємо в колонці за ведення зошита зазначати н/о (нема оцінки).

Під час підготовки вчителів до уроків радимо використовувати періодичні фахові видання: журнали «Дивослово», «Українська мова і література в школі», «Українська мова і література в школах України», газету «Українська мова та література».

Навчальна та методична література з української мови, рекомендована МОН України, зазначена в Переліку навчальних програм, підручників та навчально-методичних посібників, рекомендованих Міністерством освіти і науки України, о розміщений на офіційних сайтах МОН, Інституту модернізації змісту освіти.

Вимоги до виконання письмових робіт

і перевірки зошитів із загальноосвітніх дисциплін

Методичні рекомендації

Зміст

Вступ 4

1. Вимоги до виконання письмових робіт і перевірки зошитів 5

1.1. Загальні вимоги до ведення учнівських зошитів 5

1.2. Загальні вимоги до перевірки письмових робіт 5

2. Вимоги до виконання і перевірки письмових робіт з української

мови й літератури та світової (зарубіжної) літератури 6

2.1. Види письмових робіт 6

2.2. Кількість контрольних робіт 6

2.3. Аналіз контрольних робіт 7

2.4. Кількість і призначення учнівських зошитів 7

2.5. Порядок перевірки письмових робіт 7

2.6. Орфографічний режим 8

Вступ

Ефективність навчання залежить від чіткої та гнучкої організації навчального процесу на уроці, від уміння викладача врахувати реальне засвоєння матеріалу кожним учнем та індивідуальні особливості учнів. Важливими складовими дидактики навчання є контроль та оцінювання. Від їх організації залежить ефективність управління навчально-виховним процесом і якість підготовки фахівців.

1. Вимоги до виконання письмових робіт і перевірки зошитів

1.1. Загальні вимоги до ведення учнівських зошитів

Правильне, грамотне і охайне виконання письмових завдань привчає учня до систематичної праці, формує повагу до неї, звичку до чистоти, охайності та порядку.

Усі записи в зошитах учні повинні виконувати з дотриманням таких вимог:

• писати охайно, розбірливим почерком, синім чорнилом;
• зберігати поля з зовнішньої сторони;
• вказувати дату виконання роботи;
• вказувати, де виконується робота (класна чи домашня), позначати номер вправи, приклада, задачі;
• креслення виконувати олівцем (у випадку необхідності - із застосуванням лінійки та циркуля), а умовні позначення до них підписувати ручкою;
• дотримуватися абзаців, однакових інтервалів між словами, дописувати кожен рядок до кінця, орієнтуючись на правила переносу, не виходячи за межі рядка;
• якщо потрібно виправити помилку, учень має закреслити неправильно написану літеру чи цифру навкіс і замість неї зверху написати потрібну літеру чи цифру. Якщо треба замінити слово, словосполучення, речення чи приклад у ході виконання роботи, то те, що підлягає зміні, слід охайно закреслити тонкою горизонтальною лінією, а не витирати гумкою, замальовувати коректором чи брати в дужки (дужки є пунктуаційним знаком), і далі написати правильно;
• виправлення (закреслення чи поновлення) написаного робити ручкою, а не олівцем!!!

1.2. Загальні вимоги до перевірки письмових робіт

Усі записи, помітки й виправлення в учнівських роботах слід виконувати ручкою з червоним чорнилом.

Виявлені помилки (в тексті або обчисленнях) чи неправильно вжите слово викладач підкреслює або закреслює скісною рискою, надписуючи правильно, і ставить помітку на полях. Виправляти неправильний результат по написаному не дозволяється.

2. Вимоги до виконання і перевірки письмових робіт з української мови й літератури та світової (зарубіжної) літератури

2.1. Види письмових робіт

2.1.1. Основними видами класних і домашніх письмових робіт учнів з української мови є:

• класні й домашні вправи;
• словникові диктанти;
• навчальні диктанти, твори й перекази;
• самостійні роботи;
• тестові завдання (як відкритої, так і закритої форми);
• складання таблиць, схем, написання конспектів, робота зі словниками та інші види робіт, передбачені чинними програмами.

2.1.2. Основними видами класних і домашніх письмових робіт з української та світової (зарубіжної) літератури є:

• відповідь на поставлене в підручнику або викладачем запитання;
• написання навчальних класних і домашніх творів;
• виконання самостійних творчих робіт (написання віршів, оповідань, есе, створення проектів, підготовка доповідей, рефератів тощо);
• тестування;
• складання планів (простих і складних);
• складання таблиць, схем римування, партитур, написання конспектів, робота з цитатним матеріалом, з літературними джерелами, додатковою науковою, критичною та словниково-довідковою літературою та інші види робіт, передбачені чинними програмами.

2.1.3. Основними видами класних і домашніх усних робіт з української та світової (зарубіжної) літератури є:

• виразне читання художніх текстів;
• відповідь на поставлене в підручнику або викладачем запитання;
• складання усних навчальних класних і домашніх творів різних жанрів і обсягу;
• читання напам'ять;
• переказ (докладний і стислий) тощо.

2.1.4. Основними видами контрольних робіт з української та світової (зарубіжної) літератури є:

• тест;
• розгорнуті відповіді на запитання;
• твір.

2.2. Кількість контрольних робіт

2.2.1. Кількість тематичних контрольних робіт з української мови, української та світової (зарубіжної) літератури повинна відповідати вимогам чинної програми.

2.2.2. Кількість контрольних робіт з усіх видів мовленнєвої діяльності повинна відповідати вимогам чинної програми.

2.2.3. Кількість контрольних творів з української та світової (зарубіжної) літератури - два контрольні твори на семестр (один класний і один домашній).

2.3. Аналіз контрольних робіт

Аналіз контрольних письмових творів і переказів, а також контрольних диктантів виконують у робочому зошиті.

2.4. Кількість і призначення учнівських зошитів

2.4.1. Для виконання основних видів класних і домашніх письмових робіт з української мови учні повинні мати один робочий зошит (у ньому учні виконують роботи, зазначені в пункті 2.1.1).

2.4.2. Для контрольних робіт з української мови в учнів повинен бути один зошит.

2.4.3. Для виконання основних видів класних і домашніх письмових робіт з української та світової (зарубіжної) літератури в учнів має бути по одному зошиту (в них учні виконують роботи, зазначені в пункті 2.1.2).

2.4.4. Для контрольних робіт з української та світової (зарубіжної) літератури використовують по одному зошиту (у них учні виконують роботи, зазначені в пунктах 2.1.4).

2.4.5. Для навчальних і контрольних видів письмових робіт використовують зошити в лінійку (з позначеним полем).

2.4.6. Зошити для контрольних робіт мають зберігатися протягом навчального року.

2.5. Порядок перевірки письмових робіт

2.5.1. Зошити для навчальних класних і домашніх робіт з української мови перевіряють двічі на місяць.

2.5.2. Зошити для навчальних класних і домашніх робіт з української та світової (зарубіжної) літератури перевіряють раз на місяць у кожній групі.

2.5.3. Оцінки за ведення зошитів з української мови, української та світової (зарубіжної) літератури виставляють один раз на місяць окремою колонкою в журналі і враховують як поточну до найближчої тематичної атестації.

2.5.4. Виставляючи оцінку за ведення зошита з мови чи літератури, слід ураховувати такі критерії:

• наявність різних видів робіт;
• грамотність (якість виконання робіт);
• охайність;
• уміння правильно оформляти роботи (дотримання вимог орфографічного режиму).

2.5.5. Виставляючи оцінку за ведення зошита з літератури (української чи світової (зарубіжної)), викладач обов'язково перевіряє кілька робіт з метою виставлення аргументованої, об'єктивної оцінки, але кількість цих робіт визначає на власний розсуд (але не менше двох на місяць).

2.5.6. Ведення зошитів з української мови та літератури й світової (зарубіжної) літератури оцінюється оцінкою від 1 до 12 балів.

2.6. Орфографічний режим

2.6.1. Записи в зошиті виконують кульковою ручкою з синім чорнилом чи його відтінками (для підкреслення членів речення, позначення значущих частин слова, оформлення таблиць, схем тощо використовують простий олівець).

2.6.2. Між класною та домашньою роботою пропускають два рядки (між видами робіт, що входять до складу класної чи домашньої роботи, рядків не пропускають).

2.6.3. Дату класної, домашньої чи контрольної роботи з української мови й літератури та світової (зарубіжної) літератури записують так: в першому рядку дату записують словами, а в другому - вид роботи (класна, домашня чи контрольна). У зошитах з української та світової (зарубіжної) літератури можливим є й інше оформлення: в першому рядку записують вид роботи, а на полі цього ж рядка зазначають дату цифрами.

У зошитах для контрольних робіт з української мови та літератури й світової (зарубіжної) літератури записується дата й тема, у межах якої виконується контрольна робота.

2.6.4. Після заголовків, назв видів робіт, підпису зошита крапку не ставлять.

Слова з наголосами, які треба вивчити для ЗНО

(згідно з офіційною програмою 2020 року)

агрономія
алфавіт
аркушик
асиметрія

багаторазовий
безпринципний
бешкет
благовіст
близький
болотистий
бородавка
босоніж
боязнь
бурштиновий
бюлетень

ваги (у множині)
вантажівка
весняний
вигода (користь)
вигода (зручність)
видання
визвольний
вимога
випадок
виразний
висіти
витрата
вишиваний
відвезти
відвести
відгомін
віднести
відомість (список)
відомість (повідомлення, дані, популярність)
вірші
віршовий
вітчим

гальмо, гальма
глядач
горошина
граблі
гуртожиток

данина
дано
дециметр
дещиця
де-юре
джерело
дивлячись
дичавіти
діалог
добовий
добуток
довезти
довести
довідник
догмат
донести
донька
дочка
дрова

експерт

єретик

жалюзі

завдання
завезти
завести
завжди
завчасу
загадка
заіржавілий
заіржавіти
закінчити
закладка (у книзі)
закрутка
залишити
заміжня
занести
запонка
заробіток
заставка
застібка
застопорити
звисока
здалека
зібрання
зобразити
зозла
зрання
зручний
зубожіння

індустрія

камбала
каталог
квартал
кишка
кілометр
кінчити
колесо
колія
копчений (дієприкметник)
копчений (прикметник)
корисний
косий
котрий
крицевий
кроїти
кропива
кулінарія
курятина

лате
листопад
літопис
люстро

мабу́ть
магістерський
маркетинг
мережа
металургія
міліметр

навчання
нанести
напій
наскрізний
начинка
ненавидіти
ненависний
ненависть
нести
ніздря
новий

обіцянка
обрання
обруч (іменник)
одинадцять
одноразовий
ознака
олень
оптовий
осетер
отаман
оцет

павич
партер
пекарський
перевезти
перевести
перекис
переляк
перенести
перепад
перепис
піала
підданий (дієприкметник)
підданий (іменник, істота)
підлітковий
пізнання
пітний
піцерія
подруга
позначка
помилка
поміщик
помовчати
поняття
порядковий
посередині
привезти
привести
приморозок
принести
причіп
проділ
проміжок
псевдонім

разом
ремінь (пояс)
решето
ринковий
рівнина
роздрібний
розпірка
рукопис
русло

сантиметр
свердло
середина
сеча
симетрія
сільськогосподарський
сімдесят
слина
соломинка
статуя
стовідсотковий
стрибати

текстовий
течія
тигровий
тисовий
тім'яний
травестія
тризуб
тулуб

український
уподобання
урочистий
усередині

фартух
фаховий
феномен
фольга
форзац

хаос (у міфології: стихія)
хаос (безлад)

царина
цемент
центнер
цінник

чарівний
черговий
читання
чорнозем
чорнослив
чотирнадцять

шляхопровід
шовковий
шофер

щелепа
щипці
щодобовий

ярмарковий